Ukrainian Bible

Luke 19

Luke

Return to Index

Chapter 20

1

 ¶ І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими, 


2

 та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав? 


3

 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені: 


4

 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? 


5

 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили? 


6

 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк. 


7

 І вони відповіли, що не знають, ізвідки... 


8

 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню. 


9

 ¶ І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший. 


10

 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим. 


11

 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим. 


12

 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали. 


13

 Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться... 


14

 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була. 


15

 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника? 


16

 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться! 


17

 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем! 


18

 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його. 


19

 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав. 


20

 ¶ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника. 


21

 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво. 


22

 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? 


23

 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте? 


24

 Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів. 


25

 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! 


26

 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли. 


27

 ¶ І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його, 


28

 та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого. 


29

 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер. 


30

 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний. 


31

 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали. 


32

 А по всіх умерла й жінка. 


33

 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її. 


34

 Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку. 


35

 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити, 


36

 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши. 


37

 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим. 


38

 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть. 


39

 ¶ Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав! 


40

 І вже не насмілювалися питати Його ні про що. 


41

 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів? 


42

 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, 


43

 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! 


44

 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син? 


45

 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх: 


46

 Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах, 


47

 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть! 


Luke 21

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: